- уславлення
- —————————————————————————————усла́вленняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
уславлення
Смотреть что такое "уславлення" в других словарях:
уславлення — (всла/влення), я, с. Дія за знач. уславити (всла/вити) … Український тлумачний словник
осанна — и, ж. 1) церк. Молитовний вигук стародавніх юдеїв і християн. 2) перен., заст. Уславлення кого , чого небудь; слава, хвала. •• Співа/ти оса/нну надмірно когось вихваляти, підносити … Український тлумачний словник
хвала — и/, ж. 1) Похвала, уславлення. 2) Урочисте звеличання, прославляння кого , чого небудь; гімн. Складати хвалу. Співати хвалу. 3) у знач. присудк. сл. Вигук, що передає захоплення, величання, визнання кого , чого небудь. •• Честь і хвала/ кому,… … Український тлумачний словник
слава — I (загальне визнання кого / чого н. як знаменитого, авторитетного тощо), ім я з означ.; знаменитість, славнозвісність, прослава (широка, популярність); лаври мн. (як символ слави); безсмертя (вічне існування в пам яті людей як знак загального… … Словник синонімів української мови
хвала — I (висловлення найвищої оцінки комусь / чомусь), уславлення, звеличання, прославляння, гімн, псалом; дифірамб, панегірик (перебільшена похвала) II ▶ див. слава I, слава … Словник синонімів української мови
